Облік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина icon

Облік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина


3 чел. помогло.




Скачать 467.41 Kb.
НазваниеОблік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина
Дата конвертации18.04.2013
Размер467.41 Kb.
ТипДокументы

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТКИ ОБЛІКУ І АУДИТУ

Кафедра бухгалтерського обліку


Контрольна робота з дисципліни

«Облік розрахунків за податками»

Виконав:

студент групи 1133

спеціальність «Облік і аудит»

Шкарупіло Олександр Павлович

Перевірив:

завідувач кафедри бухгалтерського

обліку, доктор економічних наук,

професор

Пантелеєв Віктор Павлович

м. Київ

2013

Контрольна робота з дисципліни:
«Облік розрахунків за податками»



План:

Вступ………………………………………………………………………….

2

І Теоретична частина ………………………………………………………..

3

2. Елементи податку та їх характеристика………………………………

3

17. Визначення та склад витрат та собівартості ………………………..

6

24. Оподаткування податковий агент та його обов’язки ………………

16

ІІ Практична частина для виконання контрольної роботи:

20

Умова: ТОВ «Ромашка» здійснює торговельну діяльність та є платником податку на прибуток та податку на додану вартість. За другий квартал поточного року підприємством було здійснено певні господарські операції.

Визначити: суму податку на прибуток (з поетапних відображенням формування доходів, витрат) за 2 квартал поточного року, податку на додану вартість (з поетапним відображення формування податкового зобов’язання, податкового кредиту, та ПДВ до сплати в бюджет) за квітень поточного року.




Список використаної літератури ……………………………………………

28

Додатки ……………………………………………………………………….

30




Вступ

Мета написання даної контрольної роботи, яка є складовою частиною навчального процесу, полягає в оцінці набутих знань та практичних навичок з питань бухгалтерського та податкового обліку, які нерозривно зв’язані з управлінською діяльністю.

Студент, який виконав дану контрольну роботу, перебуває на державній службі у Міністерстві інфраструктури України і при вирішенні практичних питань роботи бере за дорученням керівництва Міністерства участь у здійсненні внутрішніх розслідувань та запобігання корупційним і економічним правопорушенням у центральному апараті Міністерстві та його структурних підрозділах у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури і на підприємствах галузі.

Вищезазначені задачі обумовлюють широке застосування у повсякденній діяльності фундаментальних теоретичних знань і практичних навичок, завдяки чому стає можливим висока результативність роботи, зокрема оперативність опрацювання і достовірність різнопланової економічної інформації, що у свою чергу забезпечує прийняття об’єктивних управлінських рішень на галузевому і державному рівнях.

Розподіл питань для даної контрольної роботи обраний за першою літерою прізвища «Ш».

Початкова літера прізвища студента

Шифр питань теоретичної частини

Шифр питань практичної частини











Ш

24

17

2

4



І Теоретична частина

2. Елементи податку та їх характеристика


Основою податкової системи і механізму оподаткування є їх складові елементи1. Вони включають:

а) суб’єкти оподаткування — це учасники податкових платежів.

До них належать фізичні та юридичні особи, на яких покладено обов’язки сплачувати, утримувати та перераховувати податки до бюджету. Окремими суб’єктами є платники податку (фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо сплачують податок) та носії податку (кінцеві споживачі, на яких припадає сплата податку наприкінці усіх процесів). Платник податку є лише середньою ланкою проходження доходів, а реальним платником, або носієм кожного податку, є кінцевий споживач товарів. Саме він (кінцевий споживач) сплачує вартість товарів і послуг, яка включає витрати виробництва і реалізації, прибуток усіх ланок, через які відбувається просування товарів, та відрахування частини отриманих доходів до бюджету. Оскільки основним споживачем є населення, то воно є і буде у майбутньому основним носієм і реальним платником податків;

б) об’єкт оподаткування вказує на явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок. Такими об’єктами можуть бути:

- доходи у формі прибутку, заробітної плати, дивідендів тощо;

- рухоме й нерухоме майно;

- вартість продукції (робіт, послуг);

- операції з цінними паперами;

- користування природними ресурсами;

- інші об’єкти, визначені Законом «Про оподаткування».

Назва кожного податку здебільшого походить від об’єкта оподаткування;

в) джерелом оподаткування називають дохід, з якого платник сплачує податок. Джерело сплати податку може бути безпосередньо пов’язане з об’єктом оподаткування, а може і не бути пов’язане з об’єктом оподаткування. Податок сплачується із доходу незалежно від джерел його отримання або рухомого чи нерухомого майна, коли для сплати податку витрачається інша його частка;

г) одиницею оподаткування або масштабом вимірювання є одиниця виміру об’єкта оподаткування. Вона має фізичні (площа земельної ділянки в гектарах або квадратних метрах, об’єм циліндра двигуна транспортного засобу в кубічних метрах) і вартісні вимірники (гривні);

д) база оподаткування — це законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податку за вирахуванням наданих пільг, яка приймається для розрахунку суми податку;

є) ставка податку — це встановлений у законодавчому порядку розмір податку на одиницю виміру бази оподаткування. Залежно від методу встановлення ставки можуть бути універсальними та диференційованими.

За універсальним методом встановлюється єдина ставка для всіх платників податку (ставка податку на додану вартість, ставка податку на прибуток тощо). За диференційованим методом ставка податку з одиниці об’єкта оподаткування встановлюється диференційовано за видами платників (підприємства, страхові компанії тощо) та в розрізі різних характеристик і оцінок об’єкта оподаткування (диференціація ставок податку на землю залежно від використання та місцезнаходження).

За способом побудови податкові ставки поділяються на фіксовані (у гривнях на одиницю оподаткування) та відносні (у відсотках до об’єкта оподаткування у грошовому вираженні). Відносні податкові ставки, у свою чергу, поділяються на постійні (незмінні або тверді), прогресивні і регресивні. Постійними є ставки, що не залежать від розміру об’єкта оподаткування. Вони найбільшою мірою відповідають принципу рівності платників. Прогресивні — це такі ставки, розмір яких зростає у міру збільшення обсягів об’єкта оподаткування. Прогресивні ставки можуть будуватися за принципами пропорційного і ступінчастого збільшення. Регресивні ставки зменшуються у міру збільшення об’єкта оподаткування. Вони застосовуються тоді, коли держава намагається стимулювати певне зростання доходів;

є) податкова пільга відображає повне або часткове звільнення від податків для певної категорії платників або об’єктів оподаткування. Всі види пільг можна поділити на такі групи:

- повне або часткове звільнення від сплати податку конкретного платника, певного виду діяльності або об’єкта оподаткування;

- зниження ставок оподаткування і застосування нульової ставки;

- зменшення належної до сплати суми нарахованого податку і надання податкового кредиту;

ж) норма оподаткування являє собою відношення обсягу податкових надходжень до податкової бази;

з) податкові канікули — це відстрочення на певний період належної до сплати суми податків або повне звільнення від сплати податку на певний період;

и ) податковий період відображає термін, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається обсяг податкового зобов’язання;

і) податковий кредит являє собою термінове відстрочення податку, який належить до сплати юридичною особою до бюджету у календарному році;

й) ухиляння від сплати податків — це дії платників податків, спрямовані на несплату податків шляхом заниження відомостей про величину доходів та інших об’єктів оподаткування або повне їх приховування.

Елементи податків конкретизують економічний зміст механізму оподаткування та сприяють пізнанню природи та суті функціонування податків у суспільстві.


17. Визначення та склад витрат та собівартості

Визначення витрат

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі – П(С)БО 16 «Витрати»)2:

Елемент витрат – сукупність економічно однорідних витрат.

Прямі витрати – витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Нормальна потужність – очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Об'єкт витрат – продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витрати визнаються та відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

3. Погашення одержаних позик.

4. Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

6. Балансова вартість валюти.

Склад витрат

Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»3.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;

транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Так, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у встановленому порядку4.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

До складу загальновиробничих витрат включаються:

1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

4. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

5. Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

6. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

7. Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).

8. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

9. Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду. До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Приклад розподілу загальновиробничих витрат наведено в Додатку 1.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

  • загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

  • витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

  • витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

  • винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

  • витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

  • амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

  • витрати на врегулювання спорів у судових органах;

  • податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

  • плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти;

  • інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

  • витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

  • витрати на ремонт тари;

  • оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

  • витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

  • витрати на передпродажну підготовку товарів;

  • витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

  • витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

  • витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

  • витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

  • витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;

  • витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;

  • інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До складу витрат на збут у торговельних організаціях включаються витрати обігу, за винятком адміністративних витрат, інших операційних витрат і фінансових витрат.

До інших операційних витрат включаються:

  • витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»;

  • собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

  • сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

  • втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);

  • втрати від знецінення запасів;

  • нестачі й втрати від псування цінностей;

  • визнані штрафи, пеня, неустойка;

  • витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

  • інші витрати операційної діяльності.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

матеріальні затрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

інші операційні витрати.

До складу елемента «Матеріальні затрати» включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

сировини й основних матеріалів;

купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

палива й енергії;

будівельних матеріалів;

запасних частин;

тари й тарних матеріалів;

допоміжних та інших матеріалів.

Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не включається до елементу операційних витрат «Матеріальні затрати».

До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються:

відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента «Інші операційні витрати» включаються витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»5

Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі. Приклад розрахунку втрат від участі в капіталі наведено в Додатку 2.

До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать:

собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією фінансових інвестицій);

втрати від зменшення корисності необоротних активів;

втрати від безоплатної передачі необоротних активів;

втрати від неопераційних курсових різниць;

сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо);

залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

інші витрати звичайної діяльності.

Податки на прибуток визнаються витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток».

Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій.

Приклад розрахунку для включення до фінансової звітності втрат від надзвичайних подій наведено в Додатку 3.

Інформація про витрати підлягає розкриттю у Примітках до фінансової звітності, зокрема наводиться інформація про:

склад і суму витрат, відображених у статтях «Інші операційні витрати» та «Інші витрати» Звіту про фінансові результати;

склад і суму доходів і втрат за кожною надзвичайною подією;

склад і суму витрат, які не включені до статей витрат Звіту про фінансові результати, а відображені безпосередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками).


24. Оподаткування, податковий агент та його обов’язки


Оподаткування6 – законодавчо врегульований процес встановлення та утримання податків у країні, визначення їхніх розмірів і ставок, відповідних об'єктів та кола юридичних і фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню, а також порядок справляння (сплати) податків.

Відповідно до статті 6 Податкового кодексу України7 податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

У пункті 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України дано наступне визначення:

«14.1.180. податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу».

Абзацом дванадцятим пункту 1.3. Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента8, затвердженої наказом Мінфіну України від 22.11.2011
№ 1484, дано наступне визначення:

«податковий агент – вживається у значенні терміна «податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб», наведеному в підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України, та одночасно означає торговця цінними паперами (його філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), який діє на підставі договору, укладеного з платником податку».

За результатом звітного податкового року податковий агент здійснює розрахунок інвестиційного прибутку, отриманого платником податку у такому році, та суми податку з такого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, із врахуванням утриманих та сплачених сум податку протягом року. Розрахунок за результатами року не здійснюється у разі, якщо протягом року у зв’язку з виконанням або розірванням договору (договорів), укладеного (укладених) з платником податку, інвестиційний прибуток було розраховано, а податок утримано і сплачено до бюджету в повному обсязі.

Інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом за результатами звітного податкового року, вважається отриманим в останній робочий день грудня такого року, а податок розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом до кінця січня року, що настає за звітним.

У разі якщо у зв’язку з недостатністю наявних коштів платника податку податковий агент не має можливості повністю або частково утримати та перерахувати до бюджету суму податку, обчисленого з інвестиційного прибутку на дату виконання чи розірвання договору або за результатами звітного податкового року, податковий агент зазначає про це у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за той звітний податковий квартал, на який припадає дата виконання чи розірвання договору, або за четвертий квартал звітного податкового року, а також у довідці про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб, визначених у пунктах 2.22, 2.23 розділу 2 зазначеної Методики. У такому випадку сплата податку в сумі, якої не вистачає, здійснюється платником податку самостійно за результатами подання річної податкової декларації.

Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами, що здійснюються за договором з податковим агентом, розрахунок бази оподаткування та суми податку, а також сплата податку здійснюються таким податковим агентом самостійно, відокремлено від доходів і витрат такого податкового агента, окремо за кожним платником податку.

Податковий агент щокварталу подає у встановленому порядку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

Податковий агент щороку до кінця січня року, що настає за звітним податковим роком, надає платнику податку довідку про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб за формою, встановленою у додатку до цієї Методики. За результатами звітного податкового року довідка не видається, якщо вона була надана платнику податку у зв’язку з виконанням або розірванням до кінця звітного податкового року договору, укладеного податковим агентом з таким платником податку. Довідка надається для пред’явлення органу державної податкової служби за податковою адресою платника податку з метою визначення загального інвестиційного прибутку та податку з нього у річній податковій декларації.

Податок розраховується шляхом застосування до бази оподаткування ставки податку, встановленої пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Податкового кодексу України.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету податковим агентом у порядку, передбаченому підпунктами 168.4.1-168.4.4 пункту 168.4 статті 168 розділу IV Податкового кодексу України.

З метою уникнення подвійного оподаткування доходів, які виплачуються (нараховуються, надаються) платнику податку - нерезиденту, податковий агент застосовує звільнення від оподаткування або зменшену ставку, передбачену відповідним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) інвестиційного прибутку і є резидентом країни, з якою укладено такий міжнародний договір України, відповідно до статті 103 розділу ІІ Податкового кодексу України.


ІІ Практична частина


Умова: ТОВ «Ромашка» здійснює торговельну діяльність та є платником податку на прибуток та податку на додану вартість. За другий квартал поточного року підприємством було здійснено наступні господарські операції (таблиця 2):

Таблиця 2. Журнал господарських операцій за квітень 2013 року.

Дата

Зміст господарської операції

Варіант 4

Дт

Кт

01.04.

Нараховано заробітну плату директору

32000,00

92

661

11.04.

Отримано попередню оплату з ПДВ від покупця ПП «Весна»

130000,00

311

681

 

сума ПДВ

21666,67

361

643

12.04.

Відвантажено товар А з ПДВ

190000,00

361

701

 

сума ПДВ

31666,67

701

641

 

 

21666,67

643

361

 

 

130000,00

681

361

12.04.

Списано собівартість реалізованого товару А

75000,00

901

23

14.04.

Сплачено аванс за послуги платнику єдиного податку ПП «Ромашка» за ставкою 7% з ПДВ

800,00

371

311

сума ПДВ

0,00

 

 

21.04.

Отримано відсотки по рахунку в банку

1300,00

311

703

 

 

1300,00

373

69

25.04.

Подаровано працівнику холодильник на день народження (вартість з ПДВ)

3000,00

441

281

 

сума ПДВ

500,00

661

641

25.04.

Затверджено авансовий звіт працівника (призначення в авансовому платежі – добові за 1 добу, мінімальна заробітна плата – 941 грн.)

250,00

 

 

 

частина суми, яку дозволяється списати на валові витрати

188,20

91

372


Продовження таблиці 2.

 

частина суми, яку не дозволяється списати на валові витрати - це дохід підзвітної особи

61,80

661

372

 

сума податку 15%

9,27

372

641

26.04.

Отримано консалтингові послуги від нерезидента, курс НБУ 11,20 грн. за 1 євро, дохід від реалізації продукції за минулий рік – 400 000 грн. з ПДВ.

250,00

 

 

 

Те саме, перераховане в гривні, не перевищує 4% доходу за минулий рік

2800,00

91

632

26.04.

Отримано від продавця послуги по охороні приміщення (з ПДВ)

800,00

 

 

вартість отриманих послуг без ПДВ

666,67

91

631

сума ПДВ

133,33

641

631

30.04.

Нараховано амортизацію на основні засоби

2500,00

831

131

30.04.

Отримано дивіденди від нерезидента

8000,00

 

 

 

Те саме, перераховане в гривні по курсу НБУ 11,20 грн. за 1 євро,

89600,00

312

703

 

 

89600,00

373

69

30.04.

Відвантажено товар Б покупцям з ПДВ

65000,00

361

701

 

сума ПДВ

10833,33

701

641

30.04.

Списано собівартість відвантаженого товару Б (собівартість складає 45% від вартості відвантаження без ПДВ)

24375,00

901

23

30.04.

Оплачено з розрахункового рахунку матеріали для господарської діяльності, з ПДВ

1100,00

371

311

сума ПДВ

183,33

644

311

30.04.

Отримано пеню за прострочення у сплаті платежу

1000,00

311

374


Визначити: суму податку на прибуток (з поетапних відображенням формування доходів, витрат) за 2 квартал поточного року, податку на додану вартість (з поетапним відображення формування податкового зобов’язання, податкового кредиту, та ПДВ до сплати в бюджет) за квітень поточного року.

Виконання.

Господарські операції, наведені в умові завдання, переносимо із журналу господарських операцій на рахунки бухгалтерського обліку (Додаток 4).

Відповідно до пункту 134.1.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відтак, нарахована директору заробітна плата 32000 грн. відображається за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати», що в подальшому вплине на зменшення дебету рахунку 791 «Результат основної діяльності».

Умовою завдання передбачено одержання дивідендів від нерезидента в сумі 8000,00, при цьому валюта не зазначена. Припустімо, що дивіденди одержані у валюті євро, що у перерахунку по курсу 11,2 грн./євро складає суму 89600 грн. Слід зазначити, що відповідно до пункту 136.1.12 статті 136 Податкового кодексу України дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку, у випадках, передбачених пунктом 153.3 статті 153 «Оподаткування дивідендів» цього Кодексу є доходами, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування. Відповідно до пункту 153.3.6 юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу доходу (крім постійних представництв нерезидентів). Якщо дивіденди отримуються платником податку - резидентом із джерелом їх виплати від нерезидента, то платник податку включає суму отриманих дивідендів (крім дивідендів, отриманих від юридичних осіб, які перебувають під його контролем відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, і не є нерезидентами, що мають офшорний статус) до складу доходу за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів.

Слід зазначити, що умовами завдання не визначено чи перебуває нерезидент-платник дивідендів під нашим контролем і чи має він статус офшорного нерезидента. Припустімо, що це нерезидент, який нам не підконтрольний, і він не має статусу офшорного.

В такому випадку ми маємо включати суму отриманих від нерезидента дивідендів до складу доходу. Факт їх надходження відображаємо в бухгалтерському обліку по дебету рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» і по кредиту рахунка 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» та, оскільки дивіденди напевне були очікувані нашим підприємством, одночасно відображаємо їх по дебету рахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» та по кредиту рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів».

Загальна сума доходів, що підлягають оподаткуванню, відображається по кредиту рахунку 791 «Результат основної діяльності». Після вирахування усіх витрат, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та амортизації ми закриваємо рахунок 791 по дебету з отриманням нульового сальдо з одночасним відображенням результату на рахунку 441 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Слід також врахувати, що відповідно до положень Податкового кодексу, зокрема пункту 139.1.1. статті 139 господарська подія дарування працівнику холодильника вартістю 3000 грн. кваліфікується як витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку та не включаються до складу витрат, оскільки є витратами, що не пов'язані з провадженням господарської діяльності: «… витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків». Таким чином, сума вартості подарунка проходить по бухгалтерському обліку як витрата, але сума прибутку для оподаткування, тобто податкова база, не зменшується на суму вартості подарунку.

Відповідно до пункту 139.1.13. статті 139 Податкового кодексу України до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку та не включаються до складу витрат, відносяться витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами … в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному. При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу.

Слід зазначити, що умовами завдання не визначено чи має нерезидент-надавач консалтингових послуг статус офшорного нерезидента. Припустімо, що це нерезидент, що не має статусу офшорного.

Умовою завдання передбачено, що отримано консалтингові послуги від нерезидента, курс НБУ 11,20 грн. за 1 євро, дохід від реалізації продукції за минулий рік – 400 000 грн. з ПДВ. Та сама вартість, перерахована в гривні, складає суму, що не перевищує 4% доходу за минулий рік, а саме 2800 грн. Обчислення доходу за минулий рік без ПДВ дає результат 333333,33 грн., а 4% від цієї суми дорівнюють 13333 грн., що не перевищує 2800 грн. Таким чином, можна зробити висновок про можливість включення вартості отриманих від нерезидента консалтингових послуг до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку.

Відповідно до пункту 139.1.3 витратами, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку та не включаються до складу витрат є суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг. Тобто усі випадки попередніх оплат, визначених умовою завдання (130000 грн., 800 грн.,
1100 грн.), жодним чином не впливають на визначення податкової бази при визначенні оподатковуваного прибутку.

Обчислення дає результат, згідно з яким податковою базою є грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування в сумі 165870 грн.

Для визначення розміру ставки податку на прибуток керуватимемося статтею 151.1. Податкового кодексу України, згідно з якою основна ставка податку становить 16 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного статтею 134 ПКУ. Разом із цим положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, яким регламентується поетапне зниження ставки податку на прибуток з 25 % у 2010 році до 16 % з 01.01.2014 р. по 2 % щороку та 3 % в останньому році9. Для 2013 року розмір ставки податку на прибуток складає 19%.

Обчислення податку на прибуток:

165870/100*19 = 31515,3

дає в результаті суму 31515,3 грн., яка відображається за дебетом рахунку 441 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» та кредитом рахунку 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності».

Податок на додану вартість упродовж місяця обліковується на рахунках 641 «Розрахунки за платежами, податками», 643 «Податкові зобов’язання» та 644 «Податковий кредит».

На кредиту рахунку 641 відображено суми ПДВ:

відвантаженого товару А 31666,67 грн.;

відвантаженого товару Б 10833,33 грн.;

подарованого працівнику на день народження холодильника 500 грн.;

а також сума податку на дохід працівника, авансовий звіт якого був затверджений не на всю суму 250 грн. добових, а лише на 188,2 грн., а решта суми добових, а саме 61,8 грн. була кваліфікована як дохід фізичної особи з оподаткуванням за ставкою 15%, що склало 9,27 грн.

Річ у тім, що відповідно до абзацу четвертого підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011, зміненого Законом № 4014-VI від 04.11.2011, до складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. За умовами завдання – розмір мінімальної заробітної плати складає 941 грн., а 0,2 від 941 грн. дорівнює 188,2 грн.

Таким чином суму 188,2 грн. нам дозволяється списати на витрати з проведенням по дебету рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», а 61,8 грн. – не дозволяється.

По дебету рахунку 641 відображено суму 133,33 грн. – ПДВ на отримані від продавця послуги по охороні приміщення.

На рахунку 641 ми не відображаємо ПДВ на вартість отриманих послуг, що надані платником єдиного податку ПП «Ромашка» за ставкою 7% з ПДВ. Підставою для цього є положення частини 2) підпункту 293.3.2 статті 293 «Ставки єдиного податку», в якому зазначено, що відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі: 7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Таким чином, включення надавачом послуг ПП «Ромашка» до вартості наданих ним послуг ПДВ не відповідатиме його статусу як платника четвертої групи єдиного податку, а відтак і в обліку не відображається.

Сальдо на рахунку 641 до сплати в бюджет дорівнює 42875,94 грн.

Рахунок 643 «Податкові зобов’язання» відкрився по кредиту сумою 21666,67 грн. в момент отримання попередньої оплати з ПДВ від покупця ПП «Весна», та закрився по дебету на цю ж суму в момент відвантаження товару А покупцю.

По дебету рахунку 644 «Податковий кредит» відображена сума
183,33 грн. сплаченого нами наперед, тобто «у кредит», ПДВ на вартість оплачених з розрахункового рахунку матеріалів для господарської діяльності постачальнику цих матеріалів. Приймаючи рішення про таке відображення, студент, що виконав дану контрольну роботу, орієнтувався на думку, висловлену Грачовою Р., яка пише10:

«…на субрахунку 644 сальдо може бути тільки дебетовим або (якщо авансів виданих на балансі не значиться) нульовим, – що, в свою чергу, означає, що кредитові обороти за субрахунком 644 не повинні передувати дебетовим. Іншими словами: спочатку має відбуватися зменшення податкових зобов'язань (оборотами за дебетом), і лише потім, у міру скасування цього зменшення у зв'язку із заліком виданих авансів в оплату поставок, цей субрахунок кредитується. Слід звернути увагу ще раз: за кредитом субрахунку 644 не має виникати жодних зобов'язань, бо цей субрахунок згідно з Інструкцією №291 призначений тільки для обліку «...суми податку на додану вартість, на яку підприємство отримало право зменшити податкове зобов’язання.»

Таким чином, від’ємне значення сальдо на рахунку 644 означає те, що ми очікуємо на повернення сплаченого нами постачальнику наперед, тобто «у кредит», ПДВ на вартість попередньо оплачених матеріалів. Таке повернення ПДВ відбудеться в момент надходження на наш склад тих матеріалів.


Список використаної літератури


  1. Податковий кодекс України, Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 275, офіційний веб-портал Верховної Ради України, посилання http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-vi#Find

  2. Про затвердження Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента Мінфін України; Наказ, Методика, Форма від 22.11.2011 № 1484, офіційний веб-портал Верховної Ради України, посилання http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0100-12

  3. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Мінфін України; Наказ, Положення від 31.12.1999 № 318, офіційний веб-портал Верховної Ради України, посилання http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00

  4. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Мінфін України; Наказ, Положення від 20.10.1999 № 246, офіційний веб-портал Верховної Ради України, посилання http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99

  5. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", Мінфін України; Наказ, Положення від 28.04.2006 № 415, офіційний веб-портал Верховної Ради України, посилання http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0610-06

  6. Стаття 151.1 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 10 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу. Посилання http://tc.nusta.com.ua/dkpku/komentar/3_s151/3_s151.htm

  7. Розділ 5.4. Елементи податку та їх характеристика, Артус М.М., Хижа Н.М., Підручник Бюджетна система України, сайт Підручники онлайн, посилання http://books.br.com.ua/5822

  8. Юридична енциклопедія, сайт Підручники в електронному вигляді, посилання http://www.student-lib.net/law_encyclopedia_ua.php?letter=%EE&word_id=5578

  9. Облік ПДВ на рахунках 641, 643, 644, Український бухгалтерський тижневик «Дебет-Кредит», № 03 '2001: Практична бухгалтерія - Облік ПДВ, посилання http://dtkt.com.ua/debet/ukr/2001/03/03pr7.html

Додаток 1


Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

№ з/п

Показники

Усього

На одиницю бази розподілу (1 машино-година)

Включення загальновиробничих витрат до:

витрат на виробництво продукції (рахунок 23 «Виробництво»), грн.

собівартості реалізованої продукції (рахунок 90 «Собівартість реалізації), грн.

1

2

3

4

5

6

1

База розподілу за нормальною потужністю, машино-годин

10000

Х

Х

Х

2


3


4

Загальновиробничі витрати за нормальною потужністю, грн.

з них:

змінні

(ряд.3 гр.4=ряд.2 гр3
: ряд1 гр.3)

постійні

(ряд.5 гр.4=ряд.4 гр3
: ряд1 гр.3)

70000


50000


20000



5


2



Х


Х



Х


Х

5


6

7

База розподілу за фактичною потужністю,
машино-годин:

1-й звітний період

2-й звітний період



8000

10500



Х

Х



Х

Х



Х

Х



8


9

10


10.1

10.2

Фактичні загальновиробничі витрати, грн.:

1-й звітний період

з них:

змінні

постійні – усього
(ряд.8 гр.3 – ряд.9 гр.3)

у тому числі:

постійні розподілені

(ряд.6 гр.3хряд5 гр.4)

постійні нерозподілені

(ряд.10 гр3 –
ряд.10.1 гр.3)



68100


48000

20100


16000


4100



Х

Х


Х


Х



48000

Х


16000


Х



Х

Х


Х


4100

11


12

13


13.1


13.2

2-й звітний період

з них:

змінні

постійні – усього

(ряд.11 гр.3 –

ряд.12 гр.3)

у тому числі:

постійні розподілені (ряд.7 гр.3хряд.5 гр.4), але не більше суми фактичних постійних загальновиробничих витрат

постійні нерозподілені (ряд.13 гр.3 –

ряд.13.1 гр.3)


77950


57750

20200


20200


0



Х

Х


Х


Х



57750

Х


20200


Х



Х

Х


Х


0



Додаток 2


Розрахунок втрат від участі в капіталі



Назва спільного, асоційованого чи дочірнього підприємства

Частка в капіталі (відсоток голосів) спільного, асоційованого чи дочірнього підприємства, що належить підприємству

Сума збитку спільного, асоційованого чи дочірнього підприємства у звітному періоді (тис. грн.)

Втрати від участі в капіталі (тис. грн.)

1

2

3

4

Підприємство 1

2

10000

2600*

Підприємство 2

44

3000

1320*

Разом

Х

13000

3920



* Але не більше балансової вартості фінансових інвестицій.

Додаток 3


Розрахунок суми витрат від надзвичайних подій для відображення в звіті про фінансові результати *

Надзвичайні витрати
(тис. грн.)

Ставка податку на прибуток (%)

Зменшення податку на прибуток внаслідок збитків від надзвичайних подій (тис. грн.)

(гр.1 х гр.2 : 100)

Сума надзвичайних витрат у звіті про фінансові результати (тис. грн.)

(гр.1 – гр.3)

1

2

3

4

25000

30

7500

17500



* У випадку, якщо сума прибутку від звичайної діяльності не менше збитків від надзвичайних подій.

1 - Розділ 5.4. Елементи податку та їх характеристика, Артус М.М., Хижа Н.М., Підручник Бюджетна система України, сайт Підручники онлайн, посилання http://books.br.com.ua/5822

2 - Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Мінфін України; Наказ, Положення від 31.12.1999 № 318, офіційний веб-портал Верховної Ради України, посилання http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00

3 - Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Мінфін України; Наказ, Положення від 20.10.1999 № 246, офіційний веб-портал Верховної Ради України, посилання http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99

4 - Мається на увазі пункт 11 П(С)БО 16 «Витрати».

5 - Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", Мінфін України; Наказ, Положення від 28.04.2006 № 415, офіційний веб-портал Верховної Ради України, посилання http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0610-06

6 - Юридична енциклопедія, сайт Підручники в електронному вигляді, посилання http://www.student-lib.net/law_encyclopedia_ua.php?letter=%EE&word_id=5578

7 - Податковий кодекс України (Розділ I) (ст. 1-39), Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 275, офіційний веб-портал Верховної Ради України, посилання http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755%D0%B0-17/paran17#n17

8 - Про затвердження Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента Мінфін України; Наказ, Методика, Форма від 22.11.2011 № 1484, офіційний веб-портал Верховної Ради України, посилання http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0100-12

9 - Стаття 151.1 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 10 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу. Посилання http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755%D0%B2-17/page4 http://tc.nusta.com.ua/dkpku/komentar/3_s151/3_s151.htm

10 - Облік ПДВ на рахунках 641, 643, 644, Український бухгалтерський тижневик «Дебет-Кредит», № 03 '2001: Практична бухгалтерія - Облік ПДВ, посилання http://dtkt.com.ua/debet/ukr/2001/03/03pr7.html


отлично
  4
Ваша оценка:

Похожие:

Облік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина iconПлан Вступ Теоретична частина Основні показники ефективності виробництва
502.4kb.  
Облік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина iconВизначення основних показників фінансово - господарської діяльності підприємства - План курсової роботи: Теоретична частина: Розрахунок обсягу продукції
440.8kb.   Теория по всем показателям и расчеты
Облік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина iconПлан Вступ Рабовласницькі держави в Криму. Період формування
210.6kb.  
Облік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина iconПлан Вступ Рабовласницькі держави в Криму. Період формування
220.7kb.  
Облік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина iconОблік касових операцій - Облік касових операцій та операцій з іншими грошовими коштами в умовах новітніх технологій
39.4kb.   Курсова робота з бухгалтерського фінансового обліку
Облік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина iconУрок "Частка як частина мови" 7 клас - Урок №1 Тема: Частка як службова частина мови
51.7kb.   Урок для 7 класу
Облік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина iconРобочий час - План Поняття робочого часу за трудовим правом. Види тривалості робочого часу. Режим роботи І облік робочого часу
243.6kb.   Реферат з правознавства
Облік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина iconПлан Вступ Відкриття матеріалів іншій стороні… складання обвинувального акту І реєстр матеріалів досудового розслідування
283.6kb.  
Облік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина iconПлан Вступ Відкриття матеріалів іншій стороні… складання обвинувального акту І реєстр матеріалів досудового розслідування
270.1kb.  
Облік розрахунків за податками - План: Вступ І теоретична частина iconПлан: Вступ Поняття міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій. Процесуальний порядок направлення запиту (доручення, клопотання) про міжнародне співробітництво.
326.2kb.  
Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты


База данных защищена авторским правом ©CoolReferat 2000-2012
обратиться к администрации | правообладателям | пользователям
Основная база рефератов
Рефераты